День 22 січня 1919 року ввійшов до української історії
як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на Софійській
площі на багатолюдному зібранні було урочисто проголошено про злуку Української
Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Володимиром
Винниченком був підписаний Акт злуки українських земель. В цьому Акті проголошувалося: "Однині воєдино
зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України –
Західно-Українська Народна Республіка
(Галичина, Буковина і Угорська Україна)
і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України». 22 січня 1990 року наші сучасники живим ланцюгом
поєднали Схід і Захід України на пам’ять про події початку ХХ століття.
Свято встановлено в Україні «…враховуючи велике політичне та історичне
значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської
Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…»
згідно з Указом Президента України «Про День соборності України» від 21 січня 1999 року
№ 42/99.
День Соборності – це нагадування про те, що сила нашої держави – в єдності
українських земель. А поразка Української Народної Республіки нагадують
сьогоднішньому українському суспільству про його роль у формуванні якісної і
вольової політичної еліти, здатної гідно відповідати на геополітичні виклики,
які стоять перед сучасною Україною.
|