Наше спілкування між собою на зрозумілій нам мові в переважній більшості випадків грає для нас величезне значення. Мова і її наріччя стають не просто засобом комунікації, але й відкривають для нас дуже широкі можливості. Людина так звикає до рідної мови, що вона стає невід’ємною частиною його власної особистості. Так влаштована людина, що рідною зазвичай стає найбільш близька йому і його душі мова.

Колись ми всі говорили на одній мові. Розуміли один одного і нам не був потрібен хороший фахівець - перекладач. Згідно Біблійним текстам (Буття, глава 11) поділ мов відбувся в регіоні, який був названий Вавилон. Не заглиблюючись у причини цього явища скажемо, що зараз на нашій землі за оцінками фахівців всесвітньої організації ЮНЕСКО налічується близько 6-ти тисяч мов, причому половина з них перебуває під прямою загрозою зникнення. Добре це чи погано - не можна сказати однозначно, проте абсолютно точно можна стверджувати, що окрема, самостійна мова - це своєрідне сховище цілком певних традицій та культурної спадщини, що в свою чергу вказує на цілком конкретну цінність, яку вона може представляти хоча б з точки зору історичної аналітики.

У 1999-му році на 30-й сесії Генеральної конференції Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, було прийнято рішення заснувати Міжнародний день рідної мови. Датою щорічного свята вибрано 21-е лютого. Це всесвітне свято було засноване з метою сприяння багатої культурної та мовною різноманітності. Збереження багатомовності дає можливість зберегти не тільки унікальний погляд на нашу багато тисячолітню історію і культуру, але й виробити найбільш широкі підходи у сфері взаєморозуміння і людяності, які по колишньому продовжують зберігати в собі ряд здавалося б не переборних проблем.

Зроблені кроки по сприянню збереження і поширення рідних мов на практиці показали, що це активно служить зміцненню солідарності і терпимості, розширенню взаєморозуміння і діалогу, що особливо цінно для нас і нашої власної, сучасної культури і традицій.